| 
			
			
			
			 Хранитель раздач 
  
Любитель
  
		
			
				
			
			
			
				Регистрация: 24.07.2012 
				Адрес: Хранитель Севера 
				
				
					Сообщения: 198
				 
				Репутация:    54    
			 					
		
	 | 
	
	
	
	
		
		
		
		Вільний, та не зовсім професійний переклад 
« Как много тех, с кем можно лечь в постель» Є.Асадов
Cкрытый текст -
 
	 
	
 
 
	 
		Багато тих,з ким можна переспати, 
Та мало тих з ким би хотів проснутись, 
І зранку на прощання посміхнутись, 
Рукою помахати й обернутись. 
І цілий день хвилюючись чекати.. 
 
Багато тих з ким можна просто жити, 
Розпити каву і посперечатись, 
Поїхати на море покупатись, 
І на плече надійно опиратись, 
Але при цьому зовсім не любити. 
 
Як мало тих кого покличеш в мрії, 
Дивитися в захмарні сині далі, 
На себе перейнявши всі печалі, 
Писати про кохання на скрижалі, 
І іншого бажати не посмієш. 
 
Як мало тих з ким можна помовчати, 
Хто розуміє з погляду ,з півслова, 
Кому віддав своє життя би знову, 
І щоб його укрити від лихого, 
Ти приймеш біль любий і навіть страту. 
 
Життя летить, його не наздогнати, 
Пішовши раз, назад не повернутись, 
Багато тих, з ким можна переспати, 
Та мало тих, з ким хочеться проснутись… 
	 
 
 
 
Текст оригіналу
Cкрытый текст -
 
	 
	
 
 
	 
		Как много тех, с кем можно лечь в постель,  
Как мало тех, с кем хочется проснуться… 
И утром, расставаясь обернуться,  
И помахать рукой, и улыбнуться,  
И целый день, волнуясь, ждать вестей. 
 
Как много тех, с кем можно просто жить,  
Пить утром кофе, говорить и спорить… 
С кем можно ездить отдыхать на море,  
И, как положено — и в радости, и в горе 
Быть рядом… Но при этом не любить… 
 
Как мало тех, с кем хочется мечтать! 
Смотреть, как облака роятся в небе,  
Писать слова любви на первом снеге,  
И думать лишь об этом человеке… 
И счастья большего не знать и не желать. 
 
Как мало тех, с кем можно помолчать,  
Кто понимает с полуслова, с полувзгляда,  
Кому не жалко год за годом отдавать,  
И за кого ты сможешь, как награду,  
Любую боль, любую казнь принять… 
 
Вот так и вьётся эта канитель — 
Легко встречаются, без боли расстаются… 
Все потому, что много тех, с кем можно лечь в постель. 
Все потому, что мало тех, с кем хочется проснуться .
	 
 
  
		
	
		
		
		
		
	
	 |